Технологія програмованого навчання

Технологія програмованого навчання почала активно впроваджуватися в освітню практику з середини 60-х рр. XX століття. Основна мета програмованого навчання полягає в поліпшенні управління навчальним процесом. Біля витоків програмованого навчання стояли американські психологи і дидакти Н. Краудер, Б. Скіннер, Б. Прессі. У вітчизняній науці технологію програмованого навчання розробляли П. Я. Гальперін, Л. Н. Ланда, А. М. Матюшкін, Н. Ф. Тализіна та ін. Технологія програмованого навчання — це технологія самостійного індивідуального навчання за заздалегідь розробленою навчальною програмою з допомогою спеціальних засобів (програмованого підручника, особливих навчальних машин, ЕОМ тощо). Вона забезпечує кожному учневі можливість здійснення навчання відповідно до його індивідуальних особливостей (темп навчання, рівень научуваності тощо). 

Алгоритм визначення груп іменників другої відміни з основою на -р

Алгоритми у старших класах допомагають учням швидше зорієнтуватися у матеріалі. Лаконічні та доступні, вони спрямовані на потворення, узагальнення вже здобутих знань, а саме це потрібно учням у підготовці до ЗНО.

Водночас потрібно враховувати індивідуальні особливості учнів, адже дехто краще сприймає теоретичний матеріал у вигляді лекції, а таблиці та схеми заважкі.